- фарбник
- —————————————————————————————фарбни́кіменник чоловічого родуфарба
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
бензоїлхлорид — у, ч. Хімічна речовина, що використовується у виробництві індигоїдних фарбників … Український тлумачний словник
лейкосполуки — лу/к, мн. Водорозчинні продукти відновлення багатьох органічних фарбників … Український тлумачний словник
орсейль — ю, ч. Нетривкий фіолетово червоний фарбник, який дістають спеціальною обробкою лишайників … Український тлумачний словник
поліметиновий — а, е: •• Полімети/нові фарбники/ клас органічних фарбників, які містять непарну кількість метинових груп … Український тлумачний словник
триарилметановий — а, е: •• Триарилмета/нові фарбники/ арилметанові фарбники, що використовуються гол. чином у виробництві чорнил, олівців, лаків фарбників для поліграфічної промисловості … Український тлумачний словник